Великдень у 2017 році відмічається 16 квітня, а за тиждень до Воскресіння Христового (9 квітня) - Вербна неділя, яка присвячена входу Христа в Єрусалим, де його вітали пальмовим гіллям.

В Україні пальму замініють гіллям верби, і це не просто так. Це дерево займає дуже важливе місце в народній традиції, воно наділяється магічними властивостями. Звичай бити один одного посвяченими вербовими гілками з побажаннями здоров'я датується дохристиянськими часами. “Не я б'ю, верба б'є. За тиждень Велликдень“, - так проговорюють під час обряду.

Читай также: Вербная неделя: традиции и обряды

Дуже важливий в українській традиції Страсний тиждень перед Великоднем. Це тиждень найсуворішого посту, час підготовки душі й тіла до великого свята. Але і тут вплелися стародавні традиції, особливо, культ предків, який у слов'ян був дуже важливим.

Вважається, що в Чистий четвер покійні повертаються на землю, щоб відсвяткувати свій Навський Великдень (нава - загробний світ), а повертаються в рай у на наступну неділю після Великодня. Страсна п'ятниця - найсумніший день, день коли розіп'яли Христа. В цей день всі йдуть до церкви до і до цього не можна нічого їсти.

Читай также: Пасха 2017: как красить яйца пищевыми красителями

Головна містерія відбувається в ніч з суботи на неділю під час Всенощного Богослужіння, після якого священик проголошує, що Христос Воскрес, і святить великодні кошики. У цю ніч не можна спати, бо обійде щастя на цілий рік. Головне місце в кошику займає куліч. Це древній ритуальний хліб, пов'язаний з культом сонця і родючості. Пасхальний куліч печуть в четвер і суботу. Коли господиня замішує тісто, в приміщенні нікого більше не повинно бути.

Крім кулічів в кошик кладуть також ковбаси, м'ясо печене і копчене, вершкове масло, хрін і яйця - крашанки і писанки. Сирних пасок на Галичині, як правило, не роблять, хоча ця традиція зустрічається в Центральній і Східній Україні.

На сам Великдень, після сніданку з освяченими стравами, біля церкви починають водити гаївки - пісні, танці та ігри, які колись були важливими ритуалами, а тепер перетворилися на розвагу для молоді. Їх водять три дні. У текстах гаївок можна зустріти як християнську, так і дохристиянську символіку, і навіть згадки про історичні події.

Гаївки на Великдень:

Вербовая дощечка, дощечка,
По ній ходить /Насточка (2)
Де ти Насте /бувала (2)
Як діброва /палала (2)
Решетом воду /носила, (2)
Та й діброву /гасила (2)
Ой ходила /леліла (2)
На всі боки /гляділа (2)
Звідки няньо /приїде (2)
Що Настусі /привезе (2)
Привезе їй /хусточки (2)
З подільської/сторони (2)
На всі боки /гляділа (2)
Звідки милий /приїде (2)
Звідки милий /приїде (2)
Що Настусі /привезе (2)
Привезе їй /чоботи (2)
Козацької /роботи (2)

***

Коло млина, коло броду, у-ха-ха!
Там дівчина брала воду, раз -два!
Воду брала, траву жала, у-ха-ха!
А на серці журбу мала, раз -два!
Вийшла собі на ставочок, у-ха-ха!
Там плавало шість качечок, раз -два!
Одна одну доганяє, у-ха-ха!
Кожна свою пару має, раз -два!
А я бідна не щаслива, у-ха-ха!
Свою пару загубила, раз -два!
Обізвався Господь з неба, у-ха-ха!
Тобі пари ще не треба, раз -два!
Обізвався Господонько, у-ха-ха!
Не журися дівчинонько, раз -два!
Я про тебе пам’ятаю, у-ха-ха!
Я для тебе пару маю, раз -два!

Дивись відео, як співають гаївки у Львові:

Читайте Ivona.ua в Google News